Вимоги MLPS 2.0 Level 3 до резервного копіювання розподілені між кількома контрольними точками, зокрема «Відновлення даних із резервних копій», «Захист залишкової інформації», «Мережева безпека», «Безпека хостів». Основні вимоги можна звести до чотирьох: локальне резервне копіювання та відновлення даних, резервне копіювання важливих даних у віддаленому місці, шифрування та конфіденційність резервних копій, регулярні навчання з відновлення. Найчастіше бали знімають за наявності лише локальних резервних копій без віддалених, а також за відсутності перевірки відновлення. Технічні засоби для досягнення відповідності зазвичай включають CDP, незмінне сховище та архітектуру «два регіони — три центри обробки даних».

Можливість відновлення залежить від того, чи були резервні копії зашифровані разом із даними. Захист від програм-вимагачів зазвичай будується на трьох рівнях: по-перше, незмінне сховище (WORM) — після запису резервні дані неможливо змінити; по-друге, фізична повітряна ізоляція оптичного сховища — програма-вимагач не може дістатися до офлайн-даних; по-третє, інтеграція з засобами безпеки — автоматичне виявлення шкідливого програмного забезпечення перед резервним копіюванням. Апаратно-програмний комплекс резервного копіювання 热备云 використовує саме ці три механізми, переходячи від «здатності робити резервні копії» до «резервне копіювання як безпека».

Ключовим у резервному копіюванні для середовищ вітчизняних технологій є підтвердження того, чи має виробник сертифікацію адаптації від виробника для вітчизняних процесорів, операційних систем і баз даних, а не принцип «якщо підключається — значить підтримується». 中科热备 завершив адаптаційну сертифікацію для 6 вітчизняних процесорів (Kunpeng, Phytium, Hygon, Loongson, Zhaoxin, Sunway), 10 вітчизняних операційних систем (Kylin Software, NeoKylin, UOS, openEuler, Zhongke Fangde, Ningsi, Puhua, Deepin, Red Flag, Anolis OS), а також 9 вітчизняних баз даних (DM, Kingbase, GBase, ShenTong, HighGo, Yunhe Enmo, CS&S, EsgynDB, Wanli).

Сам стандарт MLPS не встановлює «скільки саме кілометрів», а лише вимагає «віддалене розташування». Практика оцінювання та галузеві норми зазвичай враховують два моменти: центр резервного копіювання та виробничий центр не повинні знаходитися в одному фізичному місці, щоб уникнути впливу однієї пожежі, відключення електроенергії чи стихійного лиха; щодо відстані галузева практика зазвичай рекомендує від кількох десятків кілометрів у межах одного міста, а для критичних систем — понад кілька сотень кілометрів між регіонами. Розміщення в одному місті забезпечує «швидкість», у різних регіонах — «віддаленість»; найкращий результат дає поєднання обох підходів.

Принципова різниця між ними полягає в розподілі відповідальності за розгортання та експлуатацію. Апаратно-програмний комплекс постачається з попередньо встановленим програмним забезпеченням, термін розгортання — години, експлуатацію здійснює єдиний постачальник; суто програмне рішення потребує власного сервера, розгортання займає дні, відповідальність за апаратне та програмне забезпечення розділена, складність експлуатації висока. Під час вибору слід розраховувати сукупну вартість володіння за 3-5 年 (апаратне забезпечення + ліцензії на програмне забезпечення + експлуатація + технічне обслуговування), а не лише початкову ціну закупівлі. Для критичних виробничих даних зазвичай краще підходить апаратно-програмний комплекс.

На MLPS Level 3 найчастіше знімають бали не за «відсутність придбаного обладнання для резервного копіювання», а за три речі: наявність лише локальних резервних копій без віддалених; відсутність навчань з відновлення, через що резервні копії стають «мертвими»; зберігання резервних копій у відкритому вигляді без шифрування. Крім того, до частих причин зниження балів належать розміщення носіїв резервних копій в одному приміщенні з виробничими даними, відсутність мінімізації прав доступу до операцій резервного копіювання та відсутність механізмів захисту від випадкового видалення й несанкціонованої зміни.

«Два регіони — три центри обробки даних» означає два географічні регіони та три центри обробки даних: виробничий центр, центр аварійного відновлення в тому ж місті (для відмов на рівні машинного залу) та центр аварійного відновлення в іншому регіоні (для катастроф міського масштабу). Ключовий момент впровадження — спочатку визначити цілі RPO/RTO, а потім підбирати архітектуру; щодо синхронізації даних: у межах міста використовується синхронна реплікація, між регіонами — асинхронна, а CDP забезпечує RPO на рівні секунд. Основні витрати припадають на пропускну здатність каналів між регіонами та будівництво центру аварійного відновлення; контролювати витрати можна шляхом зниження конфігурації центру аварійного відновлення, оренди хмарних ресурсів у віддаленому регіоні та вибору обладнання, що не потребує обслуговування.

Зазвичай діють у двох напрямках: щодо шифрування — наскрізне шифрування резервних даних AES-256 і шифроване зберігання, що відповідає вимогам MLPS до конфіденційності резервних копій; щодо захисту від зміни — використання незмінного сховища (WORM, одноразовий запис із багаторазовим читанням), завдяки чому після запису резервні дані неможливо змінити, у поєднанні з фізично ізольованим офлайн-архівуванням на оптичних носіях, що формує останній рубіж захисту від програм-вимагачів.